
В Україні щодня виноситься безліч постанов про накладення адміністративно-господарських штрафів на перевізників. Однак значна частина таких рішень приймається не на основі реальних порушень, а за формальними або надуманими підставами.
За заявою видання, часто посадові особи «Укртрансбезпеки» трактують норми законодавства довільно, фіксуючи обставини, які не підтверджуються доказами. У таких випадках перевізник має законне право на захист і може оскаржити штраф у встановленому порядку.
Процедура накладення штрафів регулюється Законом України «Про автомобільний транспорт», а також постановою Кабінету Міністрів №1567 від 8 листопада 2006 року. Судове оскарження здійснюється відповідно до Кодексу адміністративного судочинства (КАС) України, який гарантує право на справедливий і неупереджений розгляд справи. Згідно зі статтею 5 КАС України, орган, що виносить постанову, зобов’язаний довести наявність порушення. Якщо докази відсутні, притягнення до відповідальності вважається незаконним.
Першим кроком може стати подання письмової скарги до центрального апарату «Укртрансбезпеки». Це необхідно зробити протягом 10 днів з моменту отримання постанови. У скарзі вказуються реквізити документа, суть претензії та аргументи на користь скасування рішення. Якщо скарга не задоволена, перевізник має право звернутися до адміністративного суду, що є «більш надійним і незалежним способом захисту».
Позов можна подати за місцем реєстрації компанії або за місцем знаходження підрозділу «Укртрансбезпеки». Документи приймаються особисто, поштою або через систему «Електронний суд». У позові перевізник просить визнати постанову незаконною і скасувати її. Суд перевіряє дії органу, і за відсутності доказів постанова анулюється.
Термін подання позову становить 6 місяців з моменту винесення постанови. У разі пропуску терміну допускається подання клопотання про його відновлення, якщо є поважні причини. Розмір судового збору залежить від статусу заявника:
-
для фізичних осіб він становить 1% від суми штрафу, але не менше 0,4 прожиткового мінімуму;
-
для юридичних осіб – 1,5%, але не менше 1 прожиткового мінімуму.